Цікаві факти про головний мозок дітей | Для дітей
Завантаження. Будь ласка зачекайте...

Цікаві факти про головний мозок дітей


08:00, 04.11.2022
Немовлята часто лисенькі, товстенькі й багато плачуть, але ми просто зачаровані ними. Нам цікаво, що ж відбувається в їхній маленькій голівоньці. Далі описані одинадцять фактів про головний мозок дитини, які повинні знати люблячі батьки.

14_2.jpg (32.81 Kb)
Для дітей

Біологи вважають, що якби строк перебування в лоні матері не був обмежений розмірами тазу жінки, діти залишалися б там і розвивалися значно довше.

Щоби зберігати вертикальне положення, наш таз повинен залишатись відносно вузьким.

Щоб мати можливість пройти через мамин... «аварійний люк», мозок новонародженого становить лише чверть розміру мозку дорослої людини.

Тому деякі педіатри називають перші три місяці життя дитини «четвертим триместром» вагітності, щоби підкреслити, наскільки сильно малюки потребують нас, а також позбавлені соціальних навичок. Перша посмішка, наприклад, зазвичай з'являється в дитини на 10–14-у тижні її життя, а перша фаза прив’язаності, на думку вчених, починається у віці близько п'яти місяців.

Деякі вчені, прихильники еволюційної біології, припускають, що новонароджені діти соціально не розвинені (і їх плач іноді дратує) для того, щоби батьки не прив'язувались до них занадто сильно, оскільки в маленьких дітей існує підвищена ймовірність смерті. З іншого боку, плач привертає до дитини увагу, необхідну для виживання.

Реакції батьків розвивають нейронні зв'язки мозку немовляти

Мозок маленької дитини еволюціонував так, щоб використовувати реакції батьків для власного розвитку. Префронтальна кора новонародженого – так звана «оперативна» ділянка мозку – тимчасово не має великого впливу, тому зусилля при дисциплінуванні або занепокоєння про те, щоб не розпестити малюка, не мають підстав на даному віковому етапі. Замість цього новонароджені дізнаються про голод, самотність, дискомфорт, втому та про те, що відчуває організм, коли ці болючі відчуття минають. Батьки можуть допомогти цьому, оперативно реагуючи на потреби дитини.

Малюки не можуть не плакати. Насправді, у всіх маленьких дітей, незалежно від того, наскільки швидко реагують батьки на їхні потреби, піковий період плачу відбувається в гестаційному віці близько 46-ти тижнів (більшість дітей народжується у віці від 38 до 42-х тижнів).

Експерти припускають, що плач немовлят пов'язаний з фізичним розвитком, оскільки в різних культурах пікові періоди дитячого плачу припадають на один і той же час після зачаття, незалежно від того, коли дитина з'являється на світ. Тобто недоношена дитина, яка народилась на 34-му тижні, досягне піку свого плачу у віці приблизно 12 тижнів, а доношена дитина, яка народилась на 40-му тижні, буде плакати найбільше у віці близько 6-ти тижнів.

Показувати смішні гримаси й видавати кумедні звуки необхідно

Коли діти імітують міміку батьків, це викликає в них аналогічну емоцію й допомагає розвиватись основам вродженого розуміння емоційного спілкування. Цим пояснюється те, чому батьки часто показують перебільшено щасливі й сумні обличчя своїм малюкам. Сюсюкання, наслідування дитячого лепету – ще одна інстинктивна реакція, яку дослідники вважають надзвичайно важливою для розвитку дитини. Її музикальність і перебільшена, повільна структура підкреслюють важливі компоненти мови, допомагаючи дитині засвоювати зміст слів.

Мозок дитини «еволюціонує» дуже швидко

Після народження людський мозок швидко зростає і збільшується більше, ніж удвічі, досягаючи 60% свого дорослого розміру на той час, коли малюк пробує шматочок святкового торта у свій перший день народження. До віку дитячого садочка мозок досягає свого повного розміру, продовжуючи розвиватись до того часу, доки дитині не виповниться 23–25 років. І навіть після цього мозок не перестає змінюватись у кращу або гіршу сторону. Деякі вчені вважають, що зміни в розвиненому дитячому мозку відображають у зменшеному масштабі зміни, що відбувалися з мозком людини за мільйони років еволюції.

У немовлят свідомість типу «вуличного ліхтаря», а не «кишенькового ліхтарика»

Мозок маленької дитини має набагато більше нейронних зв'язків, ніж мозок дорослої людини. Але в дітей менше гальмівних нейротрансмітерів. Тому, на думку деяких учених, сприйняття дійсності в них більш розсіяне (тобто, менш сфокусоване), ніж у дорослих. Вони невиразно усвідомлюють майже все, що відбувається, і ще не розуміють, що є важливим. Сприйняття немовлят можна порівняти з вуличним ліхтарем, який розсіює світло по всій території навколо нього, тоді як сприйняття дорослої людини схоже на кишеньковий ліхтарик, який навмисно фокусує світло на певних предметах, при цьому ігноруючи деталі тла.

Коли діти дорослішають, їх мозок проходить через процес «спрощення», при якому нейронні мережі формуються стратегічно потрібним чином і налаштовуються за допомогою набутого досвіду. Це допомагає їм упорядкувати своє сприйняття світу, але разом з тим знижує здатність до інновацій, наприклад, дітям стає складніше розфарбувати власне обличчя пюре з моркви. На думку вчених, творчі особистості зберігають деяку здатність мислити, як немовля.

Дитячий лепет сигналізує про готовність до навчання

Навіть маючи свідомість типу «вуличного ліхтаря», діти здатні фокусувати увагу на чомусь конкретному, але тільки на мить. Коли це відбувається, вони зазвичай видають звук, щоби показати свій інтерес. Дитячий белькіт – незв'язні й незрозумілі звуки, які видають немовлята, – це їх акустична версія наморщеного чола, і з її допомогою вони підказують батькам, що готові вчитись. Ініціативним батькам слід звертати увагу на такі сигнали. Єдине, що ми знаємо напевно, – це те, що діти стають розумніше, коли батьки розмовляють з ними. Кращий спосіб діалогу між дітьми й батьками – коли батьки відповідають дітям у перервах між їх белькотом.

Надмірна чуйність батьків

Деякі батьки намагаються відповідати на кожний звук свого малюка. Однак якщо дитина отримує відповідну реакцію у 100% випадків, їй стає нудно, вона починає відвертатися. Процес навчання малюків дуже делікатний, він неминуче переривається, коли вони не отримують реакцію, на яку розраховують.

Інстинктивно батьки реагують на 50–60% дитячого белькотіння. Науковим шляхом було доведено, що навчання мовних навичок можна прискорити, якщо реагувати на 80% випадків дитячого белькотіння. Однак вище цієї цифри здатність до навчання знижується.

Батьки намагаються розвивати мову дитини, реагуючи рідше й повільніше на звуки, які маля вимовляє часто (наприклад, «е»), і захоплено повторюючи нові звуки, які більше нагадують слова (наприклад, «ма»). У результаті дитина починає складати разом склади своєї мови.

Навчальні CD, DVD та інші матеріали не приносять користі

Хоча з народження діти можуть плакати з інтонаціями, властивими їх рідній мові, недавні дослідження показали, що соціальні реакції дуже важливі для того, щоб дитина змогла повністю оволодіти мовою. Немовлята ділять світ на те, що реагує на них, і те, що не реагує. Навчальні матеріали, які не реагують на дитину, не можуть її навчити. Записаний матеріал не реагує на сигнали, які подає дитина, тому DVD для немовлят є неефективними. Якщо ви хочете допомогти малюку стати більш кмітливим, викиньте усі ці непотрібні диски й більше грайте з дитиною.

Дитячий мозок втомлюється

Необхідність у людському спілкуванні не означає, що треба безглуздо розважати дитину день і ніч. Дітям властива коротка концентрація уваги, вони легко перезбуджуються. Тому іноді їм слід допомагати заспокоїтися. Можна похитувати дітей, приглушувати світло або сповивати неспокійні ніжки й ручки, якими малюку ще тільки належить навчитись управляти. Здатність заспокоюватись, так як і здатність засинати, особливо вночі, допомагає покращувати розвиток навичок, принаймні в дітей від одного року й старших.

Немовлята погано чують

Немовлята не дуже добре чують, і це може підтвердити той факт, що плач не турбує їх так сильно, як нас. Як правило, діти не можуть розрізняти голоси на тлі стороннього шуму так добре, як дорослі. Не повністю розвинений слух пояснює, чому діти можуть спокійно спати в багатолюдній юрбі або при працюючому пилососі й чому вони не реагують, коли їх звуть іти з дитячого майданчика. Із цієї ж причини постійно ввімкнена музика або телевізор заважають малюкам розрізняти голоси навкруги та вчитися мови. Хоча маленькі діти, як правило, люблять музику, вона повинна бути окремим заняттям, а не тлом при процесі спілкування.

Дітям потрібні не тільки мама й тато

Зазвичай учені більше уваги приділяють стосункам між дитиною й батьками, проте дослідження показали, що треба виховувати дитину, як то кажуть, усім миром. Згідно з дослідженням, діти розвиваються краще, якщо поруч з ними постійно перебувають не менше трьох дорослих людей, які дають їм зрозуміти «Привіт, малюк, я тут».

Дослідники вважають, що коли дитина проводить час з кимось іще, крім батьків – з бабусями й дідусями, нянею, другом сім'ї або люблячою тітонькою, це допомагає малюку вчитися читати різні вирази облич і покращує його здатність розуміти точку зору інших людей. Відомо, що в голові дитини починають відбуватись «дорослі» розумові процеси розшифровки емоцій інших людей уже в семимісячному віці.

Теги:
Джерело

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter. Система Orphus




Імя:
E-Mail:
Коментар
Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Вставка ссылки Картинка Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Вставка спойлера | Вставка email
Введіть код: *
captcha