Діти вчаться любові у батьків - психологи
08:00, 21.11.2022
Одні подружні пари вважають цілком нормальним демонструвати любов і близькість у присутності дітей, інші – соромляться це робити. Спостерігаючи за батьками, діти переймають у них розуміння любові. Зокрема, діти вчаться у батьків проявів близьких стосунків.
1. Вияв близькості
У деяких сім'ях прийнято обійматися і виявляти інші форми фізичного контакту. Діти з таких сімей виростають відкритими й товариськими людьми. Вони легко висловлюють свою приязність і добре ладнають зі своїм оточенням.
Діти з більш консервативних сімей часто відчувають труднощі при вираженні емоцій і бувають сором'язливими.
2. Уміння вибачати
Батьки, котрі спілкуються на підвищених тонах і кричать один на одного, самі того не підозрюючи, учать дітей, що така агресивна поведінка – можливий спосіб виявити свою любов.
Водночас, якщо дитина бачить, що її батьки здатні вибачати один одного, то й сама вчитиметься цінувати взаємини з іншою людиною, просити вибачення у випадках, коли помилялася.
3. Спілкування
Якщо батьки цікавляться один у одного, як минув їх день, дитина розуміє, що для підтримання приязних стосунків украй важливе спілкування. Тому прагнутиме бути більш товариською, ввічливою, чесною.
Якщо батькам бракує спілкування, то й дитина може не розуміти, наскільки важливо висловлювати свої почуття. Виростаючи, вона стає замкнутою, нездатною відкриватися своїм друзям і близьким людям.
4. Повага і підтримка
Якщо батьки поважають і підтримують один одного, дитина розуміє, що любов передбачає повагу.
Коли ж один із подружжя завжди прагне змінити іншого, дитині в майбутньому може бути важко полюбити іншу людину такою, якою вона є. У будь-якій ситуації вона звинувачуватиме іншу людину, шукаючи в ній недоліки.
5. Фізична й емоційна близькість
Якщо обоє батьків час від часу відкладають усі свої справи, аби провести час наодинці, дитина засвоює, що любов не згасає, навіть коли двоє людей змушені перебувати далеко один від одного.
З іншого боку, коли батьки настільки прив'язані один до одного, що припиняють спілкуватися з друзями й відкидають справи, які їм подобалося раніше, дитина робить висновок, що без фізичної близькості любов неможлива.
6. Довіра
Якщо батьки довіряють один одному, дитина розуміє, наскільки довіра важлива для стосунків. У старшому віці вона легше довіряє людям, не страждає від підозрілості й не боїться взаємин.
З іншого боку, дитина, котра відчуває, що шлюб її батьків нестабільний, починає думати: «Завжди потрібно очікувати на гірше». Вона стає замкнутою, і це ускладнює її стосунки з іншими людьми.
7. Командна робота
У деяких сім'ях не прийнято, щоб чоловік допомагав дружині в домашніх справах. Дитина, виростаючи в такій родині, може зробити висновок, що дотримання подібних правил і сімейних традицій важливіше від любові.
З іншого боку, батьки, котрі допомагають один одному в усіх справах, дають зрозуміти дитині, що в сімейному житті важлива рівноправність. Це стосується не тільки виконання домашньої роботи. Обоє батьків повинні поважати працю один одного й усіляко надавати взаємну допомогу.
Згідно з відомою сентенцією, «дитина вчиться не того, що ви їй говорите, а того, що ви робите». Діти засвоюють життєві цінності, спостерігаючи, як батьки поводяться один з одним. Ваша дитина – відображення вас і вашого чоловіка чи дружини. Переконайтеся, що ви подаєте їй гарний приклад.
1. Вияв близькості
У деяких сім'ях прийнято обійматися і виявляти інші форми фізичного контакту. Діти з таких сімей виростають відкритими й товариськими людьми. Вони легко висловлюють свою приязність і добре ладнають зі своїм оточенням.
Діти з більш консервативних сімей часто відчувають труднощі при вираженні емоцій і бувають сором'язливими.
2. Уміння вибачати
Батьки, котрі спілкуються на підвищених тонах і кричать один на одного, самі того не підозрюючи, учать дітей, що така агресивна поведінка – можливий спосіб виявити свою любов.
Водночас, якщо дитина бачить, що її батьки здатні вибачати один одного, то й сама вчитиметься цінувати взаємини з іншою людиною, просити вибачення у випадках, коли помилялася.
3. Спілкування
Якщо батьки цікавляться один у одного, як минув їх день, дитина розуміє, що для підтримання приязних стосунків украй важливе спілкування. Тому прагнутиме бути більш товариською, ввічливою, чесною.
Якщо батькам бракує спілкування, то й дитина може не розуміти, наскільки важливо висловлювати свої почуття. Виростаючи, вона стає замкнутою, нездатною відкриватися своїм друзям і близьким людям.
4. Повага і підтримка
Якщо батьки поважають і підтримують один одного, дитина розуміє, що любов передбачає повагу.
Коли ж один із подружжя завжди прагне змінити іншого, дитині в майбутньому може бути важко полюбити іншу людину такою, якою вона є. У будь-якій ситуації вона звинувачуватиме іншу людину, шукаючи в ній недоліки.
5. Фізична й емоційна близькість
Якщо обоє батьків час від часу відкладають усі свої справи, аби провести час наодинці, дитина засвоює, що любов не згасає, навіть коли двоє людей змушені перебувати далеко один від одного.
З іншого боку, коли батьки настільки прив'язані один до одного, що припиняють спілкуватися з друзями й відкидають справи, які їм подобалося раніше, дитина робить висновок, що без фізичної близькості любов неможлива.
6. Довіра
Якщо батьки довіряють один одному, дитина розуміє, наскільки довіра важлива для стосунків. У старшому віці вона легше довіряє людям, не страждає від підозрілості й не боїться взаємин.
З іншого боку, дитина, котра відчуває, що шлюб її батьків нестабільний, починає думати: «Завжди потрібно очікувати на гірше». Вона стає замкнутою, і це ускладнює її стосунки з іншими людьми.
7. Командна робота
У деяких сім'ях не прийнято, щоб чоловік допомагав дружині в домашніх справах. Дитина, виростаючи в такій родині, може зробити висновок, що дотримання подібних правил і сімейних традицій важливіше від любові.
З іншого боку, батьки, котрі допомагають один одному в усіх справах, дають зрозуміти дитині, що в сімейному житті важлива рівноправність. Це стосується не тільки виконання домашньої роботи. Обоє батьків повинні поважати працю один одного й усіляко надавати взаємну допомогу.
Згідно з відомою сентенцією, «дитина вчиться не того, що ви їй говорите, а того, що ви робите». Діти засвоюють життєві цінності, спостерігаючи, як батьки поводяться один з одним. Ваша дитина – відображення вас і вашого чоловіка чи дружини. Переконайтеся, що ви подаєте їй гарний приклад.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.