До упору: індійці, ескімоси
До сих пір в деяких племенах індіанки зціджують молоко для своїх дітей-підлітків. І алеут років 14-15 не вважає для себе ганебним підкріпитися після полювання маминим молочком. Так жінки штучно подовжують природний (5-7 років) період лактації. Навіщо?

По-перше, це непогана підмога в убогому меню.

А по-друге (мабуть, головна причина), таким чином регулюється народжуваність. Відомо, поки відбувається вироблення молока, можливість зачаття знижена.

До речі, такий вид контрацепції знову входить в моду і в цивілізованому суспільстві. Американська дослідниця Шейла Кіпплі написала бестселер "Грудне вигодовування і природний інтервал між дітьми: екологія материнства". У ньому вона пропонує не відлучати дітей від грудей взагалі: мовляв, самі, коли потрібно, відмовляться. Однак досвід індусів і народів Крайньої Півночі показує, що можуть і не відмовитися.

Плавно: європейці, американці
За правилами ВООЗ ЮНІСЕФ термін "відбирання грудей" відтепер вважається неприйнятним. Мається на увазі, що потрібно годувати до тих пір, поки не відбудеться самовідмова. Але на практиці 75% мешканок індустріальних країн припиняють годувати діток грудьми до досягнення 1 року і ще 20% до того, як виповниться 2 роки. Процедура відлучення займає від 2-3 тижнів до декількох місяців. Спочатку скасовують проміжні прикладання, коли малюк, відволікаючись від гри, смокче всього пару хвилин. Завдання мами - відвернути дитину.

Потім скасовуються годування після денного сну: замість грудей пропонується прикорм. Спите поряд з карапузом? Треба встати раніше, ніж він прокинеться. Інакше відмовити в звичному ритуалі буде складніше.

Потім йдуть і годування після нічного сну вранці. Наступний етап - укладання на денний сон без грудей. Їх замінюють пляшкою з сумішшю або молоком "від року до трьох", роблять дитині заспокійливий масаж, співають колискову.

А коли дитина привчиться засинати без грудей вдень, скасовують і нічні годування. Часто замість суміші в перші дні відлучення використовується пляшечка зі зцідженим молочком. Тоді розставання відбувається ще легше. При цьому мами намагаються бути з дитиною якомога м'якшими і уважнішими, забезпечувати яскраві враження.

З обрядом: японці, слов'яни
Цікаво відбувається прощання з грудьми в Країні висхідного сонця. "Окуйзоме" (церемонія першого відлучення від грудей) влаштовується на сотий день від народження. Малюк пропускає одне годування. Запрошуються родичі, друзі сім'ї і сусіди. Всі бажають карапузові забезпеченого життя і сідають за особливо сервірований стіл, до якого готують спеціальні страви. Це червоний короп, червоний рис і червоний суп.

А на сто двадцятий день від народження відзначають "Табей-дзоме" - перший прийом дорослої їжі. Для хлопчиків купується лаковий стіл і набір посуду чорного кольору, а для дівчаток - зсередини червоного, а зовні теж чорного. Все, як у дорослих, тільки маленьке. Мама з дитиною на руках урочисто сідає за цей столик і відправляє сину або дочці в рот кілька гарненько розварених рисинок за допомогою паличок.

Так належить за традицією, якої багато хто дотримується досі. Однак японські педіатри рекомендують закінчувати грудне вигодовування в 8 місяців. Матусі ж майбутніх самураїв в основному продовжують годувати до 2-3 років або до настання наступної вагітності.

Наші предки також влаштовували особливе свято при відлученні дитини від грудей. Зараз ці звичаї знову входять в моду. В українців, росіян, чехів та болгар годували грудьми три великих пости. Один завершувався в січні, інший - в кінці серпня. Обидва варіанти відповідають вимогам медицини.

Піст закінчувався святом Різдва або Успіння Пресвятої Богородиці. Мати з малюком вистоювала обідню в церкві, останній раз давала груди на порозі будинку (символ переходу зі "свого" світу в "чужий").

А потім за святковим столом дитині давали кусень хліба, посипаного сіллю, і говорили заклинання-побажання: від грудей відстати, а до хлібця пристати. Про відлучення малюка нікому сторонньому не розказували. Якщо син або дочка наполегливо просили груди, то їх мазали чимось непривабливим або засовували за пазуху щітку, клоччя і тим лякали маленького. Вважалося: повторне привчання до грудей зробить дитину злодієм, клятвопорушником або чаклуном. Таких людей згодом не запрошували в хресні і на весілля.

Різко: бедуїни, африканці
Коли мешканка Африки відчувала, що знову носить під серцем дитину, вона залишала свого старшенького на піклування родичок чоловіка, а сама відправлялася на 3-4 дні до рідної домівки. Якщо після повернення крихітка не забувала про груди і знову її вимагала, соски змащувалися соком алое і пропонувалися для дегустації.

Схоже відлучали бедуїнки (хлопчиків на 2 роки, а дівчаток раніше, щоб не росли примхливими). Тільки замість алое використовували перець. Більше питань у сина або дочки не виникало.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Instagram-мами, які повинні бути у тебе в підписках
Фрази, якими потрібно замінити зауваження до дітей