Якщо діти істерять у громадському місці
15:00, 27.02.2018
Якщо дитині 3 роки та менше, спробуйте відвернути її увагу раптовим: «Ой, птаха (метелик, літак)!». Обсяг активної уваги ще невеликий, і якщо ви якісно «заговорите зуби», матимете шанс на мир. Тільки не відволікайте увагу цукеркою, адже це сформує у дитини ланцюг «сльози-цукерка».
Більш старша дитина потребує розмови за схемою «Співчуття і запрошення до обговорення». Приклад можливого діалогу, коли дитина вимагає купити шоколадку: «Хочу шоколадку, купи!» — «Ти хочеш шоколадку? Чому?» — «Вона смачна! Купи!». Зупиніться, зазирніть дитині в очі: «Ти хочеш смачного, я розумію. Але від шоколаду виникає карієс, і його дуже боляче лікувати, мені б цього не хотілося. Може, ти вибереш собі смачненький фрукт?». І, звісно, йти купувати фрукт, як обіцяли.
Якщо істерика все ж почалася, важливо зорієнтуватися: це тиск на батьків або справжнє емоційне виверження. Якщо дитина рюмсає без сліз і поглядає на вас — це шантаж, на який варто не звертати уваги. Відійдіть на кілька метрів, так, щоб залишатися у полі зору капризуна, і перечекайте.
Гірше, коли дитину справді захопили емоції. У такому випадку спершу заспокойтеся самі: зробіть десять глибоких вдихів. Потім сядьте поруч з дитиною, обійміть та знов-таки перечекайте. Найважче при цьому — не звертати уваги на сторонніх людей, які ще іноді лізуть з порадами чи непроханою «допомогою». Намагайтеся навіть не дивитися на них: відсутність контакту є найкращою протидією.
Профілактика — кращий метод
На спокійну голову варто подумати, що спричинило істеричний припадок: зазвичай це не просто бажання іграшки та батьківське «ні». Якщо ви кудись ідете з дитиною, вона повинна виспатися, бути нагодованою, зручно одягнутою. Ще одна причина — спроба дитини привернути до себе увагу, якщо мати замість розмови з малюком надовго втупилася у телефон. Або батьки сваряться, тоді це вираження стресу дитини.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Вчимось їсти з ложечки
Про щеплення для найменших
Як правильно загартовувати немовля
Більш старша дитина потребує розмови за схемою «Співчуття і запрошення до обговорення». Приклад можливого діалогу, коли дитина вимагає купити шоколадку: «Хочу шоколадку, купи!» — «Ти хочеш шоколадку? Чому?» — «Вона смачна! Купи!». Зупиніться, зазирніть дитині в очі: «Ти хочеш смачного, я розумію. Але від шоколаду виникає карієс, і його дуже боляче лікувати, мені б цього не хотілося. Може, ти вибереш собі смачненький фрукт?». І, звісно, йти купувати фрукт, як обіцяли.
Якщо істерика все ж почалася, важливо зорієнтуватися: це тиск на батьків або справжнє емоційне виверження. Якщо дитина рюмсає без сліз і поглядає на вас — це шантаж, на який варто не звертати уваги. Відійдіть на кілька метрів, так, щоб залишатися у полі зору капризуна, і перечекайте.
Гірше, коли дитину справді захопили емоції. У такому випадку спершу заспокойтеся самі: зробіть десять глибоких вдихів. Потім сядьте поруч з дитиною, обійміть та знов-таки перечекайте. Найважче при цьому — не звертати уваги на сторонніх людей, які ще іноді лізуть з порадами чи непроханою «допомогою». Намагайтеся навіть не дивитися на них: відсутність контакту є найкращою протидією.
Профілактика — кращий метод
На спокійну голову варто подумати, що спричинило істеричний припадок: зазвичай це не просто бажання іграшки та батьківське «ні». Якщо ви кудись ідете з дитиною, вона повинна виспатися, бути нагодованою, зручно одягнутою. Ще одна причина — спроба дитини привернути до себе увагу, якщо мати замість розмови з малюком надовго втупилася у телефон. Або батьки сваряться, тоді це вираження стресу дитини.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Вчимось їсти з ложечки
Про щеплення для найменших
Як правильно загартовувати немовля
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.