Як сформувати у дітей добру самооцінку?
10:00, 05.01.2021
Почніть діалог і станьте зразком для наслідування
Поговоріть зі своєю дитиною не тільки про її особливості у навчанні і мисленні, а й про питання, які ви вважаєте важливими, і над якими потрібно працювати (не тільки їй, але й вам). Вашій дитині корисно чути, як ви говорите про те, як ви цінуєте свої сильні сторони, але при цьому визнаєте свої слабкості.
Наприклад, якщо ви не можете згадати список покупок, можна згадати про це: "Я не можу згадати товари у списку покупок". Але спробуйте поєднати це твердження з чимось, що підкреслює ваші навички у вирішенні проблем: "Наступного разу я скористаюся телефоном, щоб сфотографувати список на випадок, якщо я забуду принести його до магазину".
Забезпечте чіткий, але не критичний зворотний зв'язок
Іноді може бути важко говорити з дітьми про те, що їм потрібно, щоб стати кращими. Але чітке обговорення цих тем дійсно може допомогти вашій дитині розвинути почуття власної гідності. Ключ у тому, щоб говорити про проблеми таким чином, щоб вони мотивували дітей вдосконалюватися, не змушуючи їх відчувати себе негідними чогось.
Позитивна самооцінка виходить від прагнення до мети. Тому замість критики спробуйте запропонувати дитині певну мету, до якої вона прагнутиме. Наприклад, замість того щоб сказати: "Чому ти завжди розкидаєш свій одяг?" ви можете сказати: "Твій одяг скрізь. Ти можеш повернутися до гри після того, як прибереш усе до шафи".
Допоможіть розвинути установку на зростання
Допоможіть дитині переосмислити негативні думки і твердження. Діти з установкою на зростання вірять, що їх здібності з часом можуть покращитися. (На відміну від дітей з установкою на даність, які думають, що їх здібності встановлені і не можуть змінитися, наскільки б вони не старалися.)
Наприклад, ваша дитина може сказати: "Я не можу це прочитати. Це занадто складно!" Ви можете відповісти, сказавши: "Так, тобі важко читати, адже ти не дуже добре знаєш усі складні слова у цій новій книзі. Давай складемо план, як ми це виправимо?".
Помилки — це досвід навчання
Частина установки на зростання — це визнання того, що помилки — можливість для навчання. Коли ваша дитина знає, що невдача — це нормально, і що є рішення для усіх проблем, це може допомогти підвищити її самооцінку. Допоможіть своїй дитині вчитися на власних помилках. Наприклад, ви можете сказати: "Так, ти пролив свій сік. Наступного разу, коли будеш наливати його з пляшки, тримай склянку над раковиною".
Хваліть підхід і зусилля вашої дитини, а не тільки кінцевий результат
Дуже важливо хвалити дитину. Але важливим є й те, як ви її хвалите. Замість того, щоб зосереджуватися на кінцевому результаті, похваліть дитину за виконану роботу. Визнаючи підхід дітей до вирішення проблем, ви допомагаєте їм зрозуміти, що вони здатні долати перешкоди. Певна і чесна похвала — ключ до формування здорової самооцінки.
Наприклад, знайдіть способи похвалити свою дитину за старанну роботу над проєктами, які вона виконує для школи і для розваги. Ви можете сказати: "Мені подобається, коли ти сідаєш за фортепіано, адже ми вже пройшли такий великий шлях! Пам'ятаєш, як раніше гра давалася набагато складніше?".
Вкажіть на успішні рольові моделі
Джерелом натхнення також може бути знання про успішних людей, у тому числі спортсменів, знаменитостей і підприємців, які зіштовхнулися з подібною боротьбою. Наприклад, актор Деніел Редкліфф сказав, що виконання трюків для фільмів про Гаррі Поттера допомогло йому подолати деякі з його психологічних проблем. Але ніколи не варто наводити у якості прикладу когось із однолітків — пам'ятайте, що ви не робите вибір між дитиною і абстрактним орієнтиром, ви розповідаєте історію, яка може надихнути.
Поговоріть зі своєю дитиною не тільки про її особливості у навчанні і мисленні, а й про питання, які ви вважаєте важливими, і над якими потрібно працювати (не тільки їй, але й вам). Вашій дитині корисно чути, як ви говорите про те, як ви цінуєте свої сильні сторони, але при цьому визнаєте свої слабкості.
Наприклад, якщо ви не можете згадати список покупок, можна згадати про це: "Я не можу згадати товари у списку покупок". Але спробуйте поєднати це твердження з чимось, що підкреслює ваші навички у вирішенні проблем: "Наступного разу я скористаюся телефоном, щоб сфотографувати список на випадок, якщо я забуду принести його до магазину".
Забезпечте чіткий, але не критичний зворотний зв'язок
Іноді може бути важко говорити з дітьми про те, що їм потрібно, щоб стати кращими. Але чітке обговорення цих тем дійсно може допомогти вашій дитині розвинути почуття власної гідності. Ключ у тому, щоб говорити про проблеми таким чином, щоб вони мотивували дітей вдосконалюватися, не змушуючи їх відчувати себе негідними чогось.
Позитивна самооцінка виходить від прагнення до мети. Тому замість критики спробуйте запропонувати дитині певну мету, до якої вона прагнутиме. Наприклад, замість того щоб сказати: "Чому ти завжди розкидаєш свій одяг?" ви можете сказати: "Твій одяг скрізь. Ти можеш повернутися до гри після того, як прибереш усе до шафи".
Допоможіть розвинути установку на зростання
Допоможіть дитині переосмислити негативні думки і твердження. Діти з установкою на зростання вірять, що їх здібності з часом можуть покращитися. (На відміну від дітей з установкою на даність, які думають, що їх здібності встановлені і не можуть змінитися, наскільки б вони не старалися.)
Наприклад, ваша дитина може сказати: "Я не можу це прочитати. Це занадто складно!" Ви можете відповісти, сказавши: "Так, тобі важко читати, адже ти не дуже добре знаєш усі складні слова у цій новій книзі. Давай складемо план, як ми це виправимо?".
Помилки — це досвід навчання
Частина установки на зростання — це визнання того, що помилки — можливість для навчання. Коли ваша дитина знає, що невдача — це нормально, і що є рішення для усіх проблем, це може допомогти підвищити її самооцінку. Допоможіть своїй дитині вчитися на власних помилках. Наприклад, ви можете сказати: "Так, ти пролив свій сік. Наступного разу, коли будеш наливати його з пляшки, тримай склянку над раковиною".
Хваліть підхід і зусилля вашої дитини, а не тільки кінцевий результат
Дуже важливо хвалити дитину. Але важливим є й те, як ви її хвалите. Замість того, щоб зосереджуватися на кінцевому результаті, похваліть дитину за виконану роботу. Визнаючи підхід дітей до вирішення проблем, ви допомагаєте їм зрозуміти, що вони здатні долати перешкоди. Певна і чесна похвала — ключ до формування здорової самооцінки.
Наприклад, знайдіть способи похвалити свою дитину за старанну роботу над проєктами, які вона виконує для школи і для розваги. Ви можете сказати: "Мені подобається, коли ти сідаєш за фортепіано, адже ми вже пройшли такий великий шлях! Пам'ятаєш, як раніше гра давалася набагато складніше?".
Вкажіть на успішні рольові моделі
Джерелом натхнення також може бути знання про успішних людей, у тому числі спортсменів, знаменитостей і підприємців, які зіштовхнулися з подібною боротьбою. Наприклад, актор Деніел Редкліфф сказав, що виконання трюків для фільмів про Гаррі Поттера допомогло йому подолати деякі з його психологічних проблем. Але ніколи не варто наводити у якості прикладу когось із однолітків — пам'ятайте, що ви не робите вибір між дитиною і абстрактним орієнтиром, ви розповідаєте історію, яка може надихнути.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.