Як привчити дітей до домашніх обов'язків?
08:00, 09.08.2023
- хвалити одразу, а не потім. Дитина має відчувати свою значущість. Обов’язково треба ловити момент, коли діти виконують щось добре й не зберігати похвалу на колись, а робити це одразу. Водночас не треба боятися, що це якось може розбалувати дитину.
- командна робота. Ситуація: мама дала завдання, а сама дивиться телевізор чи гортає Instagram. Так не має бути. Усе потрібно робити разом, у формі спільної діяльності. Дитина дивиться та вчиться, а заразом активно проводить час із батьками.
- приклад. Не тільки працювати треба разом, а й хвалити й дитину, і себе. Наприклад, я молодець, бо сьогодні приготувала пиріг. Важливо, щоб дитина це чула й бачила.
У якому віці та що доручати
Привчати до обов’язків можна навіть у віці двох років. Але потрібно давати такі завдання, які дитина може виконати. Мають бути межі й реальні очікування. Дворічному малюку не можна доручити одночасно прибрати іграшки та замісити тісто. Після виконаного завдання дитина має отримати задоволення від своєї компетентності. А тому даємо тільки підсильні для конкретного віку завдання.
ДІТИ 2–4 РОКІВ
Ми можемо запропонувати їм допомогти витерти пил, розкласти окремо вимиті виделки й ложки, посортувати пласкі та глибокі тарілки, зібрати брудну білизну в корзину, погодувати домашніх тваринок.
ДІТИ 5–7 РОКІВ (ПЕРЕДШКІЛЬНИЙ РІК)
Можемо просити їх прибрати іграшки, застелити ліжко, протерти вимитий посуд і розкласти його, дістати покупки з пакетів.
ШКІЛЬНИЙ ВІК
Розширюємо перелік обов’язків. Уже дитина може поприбирати у власній кімнаті, попилососити, полити квіти.
ЧОМУ НЕ МОЖНА ВСЕ РОБИТИ ЗАМІСТЬ ДІТЕЙ
Коли діти виконують дорослу роботу, вони отримують визнання батьків. А тому – задоволення. Вони відчувають компетентність, і це для них надзвичайно важливо. Що більше діти виконують завдань, із якими вони добре справляються, то більше вони хотітимуть виходити за межі своїх можливостей і виконувати щось нове. Таким способом діти підвищують самооцінку й відчуття відповідальності.
У сім’ї, де мама чи тато все роблять самі, у дитини немає потреби щось виконувати. Дитина знає, що прийде зі школи, а мама / тато наготує їсти, поставить тарілку, поприбирає в кімнаті та складе речі в шафі. Дитина не розуміє, що вона це повинна виконувати сама. І вона в цьому не винна. Причина в тому, що в сім’ї просто не було такої практики. Існувала одна модель поведінки, і дитина не знає, що можна інакше. Її ніхто не навчив і не показав як.
Це, відповідно, позначається на подальшому житті таких дітей. У дорослому віці вони можуть стати безпорадними. Наприклад, не зможуть самостійно виконати побутові справи. А ще важливіше – не зможуть ухвалювати самостійні рішення й чекатимуть, поки хтось за них це вирішить. Це стосується глобальних питань: зміна роботи, місця проживання, стосунки. Не навченим відповідальності дітям у дорослому житті складно робити кроки. Вони звикають, що над ними є авторитарна поведінка з вказівками, що робити, як і коли. Вони не можуть самостійно вирішувати.
Якими можуть бути перші обов’язки
Найперше потрібно навчити дитину збирати іграшки, складати свої речі в шафу й відносити в прання. Іграшки треба вчити збирати, як тільки дитина починає усвідомлено гратися. У середньому це від 9 місяців. Для цього можна використовувати іграшкові візки з магазину, різноманітні кошики й коробки. Корзина має бути максимально доступна й зручна саме для дитини. Водночас важливо, щоб іграшки завжди лежали в одному місці.
Спочатку для того, щоб привчити дитину до порядку, батькам потрібно збирати іграшки разом із дитиною. Наприклад, одну іграшку кладе тато чи мама, наступну – дитина, і так, поки все буде прибрано. Після цього варто подякувати дитині, сказати, яка вона молодець і наголосити, як стало чисто й красиво.
Якщо говорити про залучення дитини до домашніх справ сім’ї, то потрібно трохи почекати. Рекомендується починати не раніше ніж з року й трьох місяців. Спочатку можна давати легкі завдання. Наприклад, протерти пил або розмішати щось під час готування їжі. Часто діти з великим задоволенням допомагають батькам у домашніх справах, важливо не критикувати й не говорити дитині про те, що щось зроблено погано чи неправильно. Треба підбадьорювати та хвалити.
- командна робота. Ситуація: мама дала завдання, а сама дивиться телевізор чи гортає Instagram. Так не має бути. Усе потрібно робити разом, у формі спільної діяльності. Дитина дивиться та вчиться, а заразом активно проводить час із батьками.
- приклад. Не тільки працювати треба разом, а й хвалити й дитину, і себе. Наприклад, я молодець, бо сьогодні приготувала пиріг. Важливо, щоб дитина це чула й бачила.
У якому віці та що доручати
Привчати до обов’язків можна навіть у віці двох років. Але потрібно давати такі завдання, які дитина може виконати. Мають бути межі й реальні очікування. Дворічному малюку не можна доручити одночасно прибрати іграшки та замісити тісто. Після виконаного завдання дитина має отримати задоволення від своєї компетентності. А тому даємо тільки підсильні для конкретного віку завдання.
ДІТИ 2–4 РОКІВ
Ми можемо запропонувати їм допомогти витерти пил, розкласти окремо вимиті виделки й ложки, посортувати пласкі та глибокі тарілки, зібрати брудну білизну в корзину, погодувати домашніх тваринок.
ДІТИ 5–7 РОКІВ (ПЕРЕДШКІЛЬНИЙ РІК)
Можемо просити їх прибрати іграшки, застелити ліжко, протерти вимитий посуд і розкласти його, дістати покупки з пакетів.
ШКІЛЬНИЙ ВІК
Розширюємо перелік обов’язків. Уже дитина може поприбирати у власній кімнаті, попилососити, полити квіти.
ЧОМУ НЕ МОЖНА ВСЕ РОБИТИ ЗАМІСТЬ ДІТЕЙ
Коли діти виконують дорослу роботу, вони отримують визнання батьків. А тому – задоволення. Вони відчувають компетентність, і це для них надзвичайно важливо. Що більше діти виконують завдань, із якими вони добре справляються, то більше вони хотітимуть виходити за межі своїх можливостей і виконувати щось нове. Таким способом діти підвищують самооцінку й відчуття відповідальності.
У сім’ї, де мама чи тато все роблять самі, у дитини немає потреби щось виконувати. Дитина знає, що прийде зі школи, а мама / тато наготує їсти, поставить тарілку, поприбирає в кімнаті та складе речі в шафі. Дитина не розуміє, що вона це повинна виконувати сама. І вона в цьому не винна. Причина в тому, що в сім’ї просто не було такої практики. Існувала одна модель поведінки, і дитина не знає, що можна інакше. Її ніхто не навчив і не показав як.
Це, відповідно, позначається на подальшому житті таких дітей. У дорослому віці вони можуть стати безпорадними. Наприклад, не зможуть самостійно виконати побутові справи. А ще важливіше – не зможуть ухвалювати самостійні рішення й чекатимуть, поки хтось за них це вирішить. Це стосується глобальних питань: зміна роботи, місця проживання, стосунки. Не навченим відповідальності дітям у дорослому житті складно робити кроки. Вони звикають, що над ними є авторитарна поведінка з вказівками, що робити, як і коли. Вони не можуть самостійно вирішувати.
Якими можуть бути перші обов’язки
Найперше потрібно навчити дитину збирати іграшки, складати свої речі в шафу й відносити в прання. Іграшки треба вчити збирати, як тільки дитина починає усвідомлено гратися. У середньому це від 9 місяців. Для цього можна використовувати іграшкові візки з магазину, різноманітні кошики й коробки. Корзина має бути максимально доступна й зручна саме для дитини. Водночас важливо, щоб іграшки завжди лежали в одному місці.
Спочатку для того, щоб привчити дитину до порядку, батькам потрібно збирати іграшки разом із дитиною. Наприклад, одну іграшку кладе тато чи мама, наступну – дитина, і так, поки все буде прибрано. Після цього варто подякувати дитині, сказати, яка вона молодець і наголосити, як стало чисто й красиво.
Якщо говорити про залучення дитини до домашніх справ сім’ї, то потрібно трохи почекати. Рекомендується починати не раніше ніж з року й трьох місяців. Спочатку можна давати легкі завдання. Наприклад, протерти пил або розмішати щось під час готування їжі. Часто діти з великим задоволенням допомагають батькам у домашніх справах, важливо не критикувати й не говорити дитині про те, що щось зроблено погано чи неправильно. Треба підбадьорювати та хвалити.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.