Я вірю, що не ми вибираємо дітей, - це вони вибирають нас. Наші діти знають: ми все подолаємо і з усім впораємося. Наші діти роблять нас мудрішими, сильнішими, вчать любити по-справжньому. Без умов та сумнівів. Я вірю, що діти приходять, щоб сказати нам - любіть! АЛе без ітерик, звісно, не буває. Інакше все було б дуже просто.
Для батьків одним з найважчих моментів у вихованні є – зупинка дитячої істерики. Як протидіяти такій поведінці ще до її початку?
“Як справлятися з дитячими істериками?” – запитують мами один у одного, у блогерів, психологів і лікарів. Чесна відповідь – ніяк. Ні, ви, звичайно, можете спробувати зробити так, щоб для істерики не було приводу – але якщо дитині потрібно скинути емоційну напругу, він все одно знайде, через що поскандалити. Нам залишається просто навчитися правильно реагувати на дитячі істерики.
Якщо ви зауважите в дитини вияв котрогось із перерахованих симптомів, зверніться до лікаря. Пам'ятайте, що істерики, подібно до інших розладів поведінки дитини, – цілком нормальне явище. Однак ви мусите приділити дитині більше уваги. Якщо ж малюк використовує істерики для вираження власних емоцій, вам потрібно запастися терпінням: цей період скоро мине.
