10 тез про виховання дітей від відомого психолога | Для дітей
Завантаження. Будь ласка зачекайте...

10 тез про виховання дітей від відомого психолога


11:00, 26.06.2019
Юлія Гіппенрейтер — відомий психолог, талановитий педагог, професор, автор безлічі книг і посібників з виховання дітей. Слова автора зачіпають за живе і змушують нас, батьків, працювати над взаєминами, а не просто чекати, що все налагодиться.

2794_0.jpg (40.19 Kb)
Для дітей

Непослух – єдине, що дитина може протиставити неправильному поводженню з нею.

“Проблемні”, “важкі”, “неслухняні” і “неможливі” діти так само, як і діти “з комплексами”, “забиті” або “нещасні” – завжди результат неправильно сформованих стосунків у сім’ї.

Безумовно приймати дитину – означає любити її не за те, що вона гарна, розумна, а просто так, просто за те, що вона є!

Чим більше дитину сварять, тим гіршою вона стає. Чому ж так відбувається? А тому, що виховання дитини – це зовсім не дресура. Батьки існують не для того, щоб виробляти у дітей умовні рефлекси.

Чим частіше батьки дратуються на дитину, обсмикують, критикують її, тим швидше вона приходить до узагальнення: “Мене не люблять”.
Дисципліна не до, а після встановлення добрих стосунків, і тільки на цій базі.

Не втручайтеся в справу, якою зайнята дитина, якщо вона не просить допомоги. Своїм невтручанням ви будете повідомляти їй: “З тобою все в порядку! Ти, звичайно, впораєшся! “… Інша справа, якщо вона натрапила на серйозну трудність, яку не може подолати. Тоді позиція невтручання не годиться, вона може принести тільки шкоду.

Якщо дитині важко і вона готовуаприйняти вашу допомогу, обов’язково допоможіть їй. При цьому візьміть на себе тільки те, що вона не може виконати сама, інше дайте робити їй самій; з освоєнням дитиною нових умінь поступово передавайте їх їй.

Особистість і здібності дитини розвиваються тільки в тій діяльності, якою вона займається за власним бажанням і з інтересом.

Підліткова мода подібна вітрянці – багато дітей її підхоплюють і переносять в більш-менш серйозній формі, а через пару років самі ж посміхаються, озираючись назад. Але не варто батькам у цей час конфліктувати зі своїм сином або дочкою.

Дозволяйте вашій дитині зустрічатися з негативними наслідками своїх дій (чи своєї бездіяльності). Тільки тоді вона буде дорослішати і ставати “свідомою”.

Теги:
Джерело

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter. Система Orphus




Імя:
E-Mail:
Коментар
Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Вставка ссылки Картинка Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Вставка спойлера | Вставка email
Введіть код: *
captcha